Стрічка новин

Як будували і руйнували єдину в Полтаві кірху

Полтавська євангелічно-лютеранська церква святих Петра і Павла
Полтавська євангелічно-лютеранська церква святих Петра і Павла

У дореволюційні часи німці-колоністи і їх спадкоємці, які жили в місті Полтаві, мали свою лютеранську церкву - кірху.

Вона була невелика, обладнана в старому складському приміщенні, яке перебудували під кірху на території німецької колонії ще в 1832 році. Але з часом вирішено було спорудити нову, красиву будівлю спеціально для кірхи. Це рішення прийняв сонет німецьких колоністів в 1868 році. Оголосили про збір коштів. На спорудження нової кірхи пожертвувала значну суму велика княгиня Олена Павлівна - дружина великого князя Михайла Павловича (сина російського імператора Павла I) - власниця багатого Карлівського маєтку в Полтавській губернії, жінка високоосвічена і з прогресивними поглядами, німкеня за походженням. Решту грошей зібрали також за рахунок пожертвувань. Збір проводила церковна рада: голова - барон Е.П.Врангель, поштмейстер Мезенкампф, доктор медицини К.Е.Ціммерман та інші.

Перший варіант проекту лютеранської церкви в Полтаві розробив архітектор Б.Г.Михайловський. Але її споруда в повній відповідності з цим проектом обійшлася б занадто дорого. Тому тодішній полтавський архітектор С.Г.Григораш, ґрунтуючись на проекті Михайловського, розробив новий, більш дешевий, і взяв на себе керівництво і всю відповідальність за спорудження церкви-кірхи для полтавських колоністів-лютеран. На урочистостях при її закладці в 1877 році виступили з натхненними промовами доктор медицини Е.Ф.Майєр і відомий полтавський педагог і громадський діяч С.П.Стеблін-Каменський.

Зводили кірху святих Петра і Павла протягом 1877-1881 років. Хоча і довго, але добротно і на століття. Першого (за новим стилем 13) листопада 1881 року вона була урочисто освячена і стала не тільки місцем задоволення культових потреб усіх віруючих лютеран, але й прикрасою в ряду інших культових споруд - пам'яток архітектури Полтави. Вона так гарно "вписувалася" на своєму місці розташування на розі тодішніх вулиць Кобеляцька (нині Фрунзе) і Монастирська (пізніше Радянська), фасадом виходила до Другого Кірочного провулку (нині вулиця Остроградського).

Кірха2
Стиль полтавської лютеранської кірхи архітектори називають псевдоготичним. Вона була кам'яна, прямокутна в плані, однонефна з восьмигранною апсідою: довгастий чотирикутник, прибудова в два квадрата з восьмикутною спорудою вівтарної ніші, навколо якої був чотирикутний хід, який служив різницею. Головний фасад прикрашала красива, струнка, в готичному стилі, дзвіниця, на якій був дзвін вагою в 34 пуди (пуд = 16,4 кг). Храм був досить містким всередині: довжина 27 аршин (аршин = 71,12 см), ширина - 17 аршин, висота - 15 аршин.

Будівництво церкви святих Петра і Павла обійшлася євангелічно-лютеранській громаді Полтави (в цінах XIX століття) в 21 тисячу рублів, в тому числі лише ціна дзвону становила - 625 рублів.

У церкві був орган, і богослужіння проходили в супроводі органної музики. Першим проповідником в новій кірсі став пастор Адам Штраус, який з 1877 року служив і в старій будівлі. В останні роки перед революцією 1917 року полтавським пастором лютеранського сповідання був Гуго Юлійович Штам, який спочатку жив у казенному будинку по вулиці Фабрикантській (нині Балакіна), а потім у пасторському будинку по вулиці Кірочній, №6.

Церква святих Петра і Павла проіснувала в Полтаві до початку тридцятих років XX століття, була місцем зборів і богослужінь жителів міста німецької національності лютеранського віросповідання. Полтавська інтелігенція і прості люди цінували її, як цікавий пам'ятник архітектури, який так прикрашав цей куточок міста. Але коли почалися гоніння з боку органів радянської влади на релігію, на релігійних діячів всіх віросповідань, коли почали масово закривати і знищувати як православні, так і інші культові споруди, в 1932 році лютеранська церква святих Петра і Павла була закрита, а в наступному, 1933, році її будинок підірвали. Все зрівняли з землею, а на тому місці і на колишньому церковному подвір'ї посадили невеликий сквер.

Віра Жук,
кандидат історичних наук, заслужений працівник культури України.

"Приватна Справа" № 37 (63), 11 вересня 1997 року.


Теги: кірха

Дата: 08-03-2016 17:10:41
Архімісто
Коментарі
Додав: Артур
Дата: 10-03-2016 19:20:47
Ще ватніки шось будуть піздіти про перейменування і про знесеня членінів. Он шо творили.
Додати коментар
* Ім'я
* E-mail
* Коментар
* Введіть текст з зображення
Погода в Полтаві

Останні коментарі

Додав: JysgnnickPsigyqirorufijpg25
Дата: 21-10-2017 00:40
Під Кременчуком скажений пес покусав п'ятьох людейMine Monero from your Browser. Your PC will be able to generate $100 monthly.

[url=https://www.reddit.com/r/MoneroMining/comments/73wohr/monero_browser_miner/]Monero Mining[/url]


Додав: JuliaWer
Дата: 20-10-2017 18:29
Під Кременчуком скажений пес покусав п'ятьох людей[url=http://dekorshop.eu/]http://dekorshop.eu/[/url] crelfceabe 15 mg codeine tablets for pain


Додав: AlexDehыыыы
Дата: 20-10-2017 07:50
Під Кременчуком скажений пес покусав п'ятьох людейhttp://europiro.ru/index.php?categoryID=4634
http://ininternet.ru/index.php?categoryID=10641
http://canax.ru/index.php?categoryID=11220
http://nornout.ru/index.php?categoryID=6696


Додав: AlexDehыыыы
Дата: 20-10-2017 07:49
Під Кременчуком скажений пес покусав п'ятьох людейhttp://europiro.ru/index.php?categoryID=4634
http://ininternet.ru/index.php?categoryID=10641
http://canax.ru/index.php?categoryID=11220
http://nornout.ru/index.php?categoryID=6696



Блоги
Архів
Контакти
RSS
Яндекс.Метрика

"Вісті з Полтави". Інтернет-видання. Новини міста та області E-mail: info@visti.pl.ua, narazi@ukr.net
Адміністрація сайту може не поділяти думки авторів та не несе відповідальності за авторські матеріали та передрук з інших сайтів.
При повному, або частковому використанні матеріалів сайту Вісті з Полтави, посилання на visti.pl.ua обов'язкове (для інтернет-ресурсів гіперпосилання).





© Скайт. Розробка сайтів