Стрічка новин

Як будували і руйнували єдину в Полтаві кірху

Полтавська євангелічно-лютеранська церква святих Петра і Павла
Полтавська євангелічно-лютеранська церква святих Петра і Павла

У дореволюційні часи німці-колоністи і їх спадкоємці, які жили в місті Полтаві, мали свою лютеранську церкву - кірху.

Вона була невелика, обладнана в старому складському приміщенні, яке перебудували під кірху на території німецької колонії ще в 1832 році. Але з часом вирішено було спорудити нову, красиву будівлю спеціально для кірхи. Це рішення прийняв сонет німецьких колоністів в 1868 році. Оголосили про збір коштів. На спорудження нової кірхи пожертвувала значну суму велика княгиня Олена Павлівна - дружина великого князя Михайла Павловича (сина російського імператора Павла I) - власниця багатого Карлівського маєтку в Полтавській губернії, жінка високоосвічена і з прогресивними поглядами, німкеня за походженням. Решту грошей зібрали також за рахунок пожертвувань. Збір проводила церковна рада: голова - барон Е.П.Врангель, поштмейстер Мезенкампф, доктор медицини К.Е.Ціммерман та інші.

Перший варіант проекту лютеранської церкви в Полтаві розробив архітектор Б.Г.Михайловський. Але її споруда в повній відповідності з цим проектом обійшлася б занадто дорого. Тому тодішній полтавський архітектор С.Г.Григораш, ґрунтуючись на проекті Михайловського, розробив новий, більш дешевий, і взяв на себе керівництво і всю відповідальність за спорудження церкви-кірхи для полтавських колоністів-лютеран. На урочистостях при її закладці в 1877 році виступили з натхненними промовами доктор медицини Е.Ф.Майєр і відомий полтавський педагог і громадський діяч С.П.Стеблін-Каменський.

Зводили кірху святих Петра і Павла протягом 1877-1881 років. Хоча і довго, але добротно і на століття. Першого (за новим стилем 13) листопада 1881 року вона була урочисто освячена і стала не тільки місцем задоволення культових потреб усіх віруючих лютеран, але й прикрасою в ряду інших культових споруд - пам'яток архітектури Полтави. Вона так гарно "вписувалася" на своєму місці розташування на розі тодішніх вулиць Кобеляцька (нині Фрунзе) і Монастирська (пізніше Радянська), фасадом виходила до Другого Кірочного провулку (нині вулиця Остроградського).

Кірха2
Стиль полтавської лютеранської кірхи архітектори називають псевдоготичним. Вона була кам'яна, прямокутна в плані, однонефна з восьмигранною апсідою: довгастий чотирикутник, прибудова в два квадрата з восьмикутною спорудою вівтарної ніші, навколо якої був чотирикутний хід, який служив різницею. Головний фасад прикрашала красива, струнка, в готичному стилі, дзвіниця, на якій був дзвін вагою в 34 пуди (пуд = 16,4 кг). Храм був досить містким всередині: довжина 27 аршин (аршин = 71,12 см), ширина - 17 аршин, висота - 15 аршин.

Будівництво церкви святих Петра і Павла обійшлася євангелічно-лютеранській громаді Полтави (в цінах XIX століття) в 21 тисячу рублів, в тому числі лише ціна дзвону становила - 625 рублів.

У церкві був орган, і богослужіння проходили в супроводі органної музики. Першим проповідником в новій кірсі став пастор Адам Штраус, який з 1877 року служив і в старій будівлі. В останні роки перед революцією 1917 року полтавським пастором лютеранського сповідання був Гуго Юлійович Штам, який спочатку жив у казенному будинку по вулиці Фабрикантській (нині Балакіна), а потім у пасторському будинку по вулиці Кірочній, №6.

Церква святих Петра і Павла проіснувала в Полтаві до початку тридцятих років XX століття, була місцем зборів і богослужінь жителів міста німецької національності лютеранського віросповідання. Полтавська інтелігенція і прості люди цінували її, як цікавий пам'ятник архітектури, який так прикрашав цей куточок міста. Але коли почалися гоніння з боку органів радянської влади на релігію, на релігійних діячів всіх віросповідань, коли почали масово закривати і знищувати як православні, так і інші культові споруди, в 1932 році лютеранська церква святих Петра і Павла була закрита, а в наступному, 1933, році її будинок підірвали. Все зрівняли з землею, а на тому місці і на колишньому церковному подвір'ї посадили невеликий сквер.

Віра Жук,
кандидат історичних наук, заслужений працівник культури України.

"Приватна Справа" № 37 (63), 11 вересня 1997 року.


Теги: кірха

Дата: 08-03-2016 17:10:41
Архімісто
Коментарі
Додав: Артур
Дата: 10-03-2016 19:20:47
Ще ватніки шось будуть піздіти про перейменування і про знесеня членінів. Он шо творили.
Додати коментар
* Ім'я
* E-mail
* Коментар
* Введіть текст з зображення
Погода в Полтаві

Останні коментарі

Додав: Scottodolf
Дата: 23-06-2017 01:12
Полтаву відвідає лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченкаolimp trade binary options inputted thesaurus synonyms

http://secraball.phpnet.us/rygydety/binare-option-demo-konto-furniture-calgary-deerfoot.html
world forex personnel cabinet of kynthos
http://diospitquad.hst5.com/jupori/trading-con-azione-binaries-search.html
binary options 95% alcohol


Додав: FeewGaraPiepe
Дата: 21-06-2017 03:44
У Полтаві Рух за очищення проводить Антикорупційний форумhttps://landscape.1cbit.net/gardens/1445-landscape-design-illinois.html - landscape design illinois
https://loan.renthop.net/autoloancalculator/1456-what-is-a-fha-home-loan.html - what is a fha home loan
https://stomatolog.lend-money.ru/lecheniezubov/145-vozvrat-nalogov-za-lechenie-i-protezirovanie-zubov.html - возврат налогов за лечение и


Додав: topdmsMom
Дата: 19-06-2017 23:02
У Полтаві комісія узгодила на перейменування 51 вулицю. СписокВот это круто.


Додав: archyiigol
Дата: 19-06-2017 01:10
У Полтаві Рух за очищення проводить Антикорупційний форумМагазин:
Продажи и Покупки Золото Архейдж

Контакты:
icq : 486-207-503
skype : arch-gold
Скидки на gold: Работаем 24/7
Гарантии,



Блоги
Архів
Контакти
RSS
Яндекс.Метрика

"Вісті з Полтави". Інтернет-видання. Новини міста та області E-mail: info@visti.pl.ua, narazi@ukr.net
Адміністрація сайту може не поділяти думки авторів та не несе відповідальності за авторські матеріали та передрук з інших сайтів.
При повному, або частковому використанні матеріалів сайту Вісті з Полтави, посилання на visti.pl.ua обов'язкове (для інтернет-ресурсів гіперпосилання).





© Скайт. Розробка сайтів