Знаєте, є такі місця, куди приїдеш і відразу зрозумієш – ось воно, справжнє життя! Лохвиця якраз з таких. Тут ніхто нікуди не поспішає, Сула собі тихенько пливе, а по вуличках так приємно прогулятися. Невелике містечко, але в цьому вся родзинка – немає цієї міської метушні, зате скільки затишку!
Що це за місце таке
Лохвиця – це наше рідне містечко в Полтавській області. Район тут називається Лохвицький, а сидить воно собі на березі річки Сули. До Полтави їхати кілометрів 150, але це не так і далеко, якщо честно.
Типове українське містечко, де всі один одного знають. Сюди не приїжджають за нічним життям чи торговими центрами. Зате тут можна по-справжньому відпочити від усієї цієї сучасної біганини.
Де це все знаходиться
Лохвиця розташувалася в північно-західній частині області. Дороги нормальні, можна спокійно дістатися куди треба. А найголовніше – у нас є наша Сула! Це взагалі окрема розмова. На її берегах так добре відпочивати – і риба ловиться, і душа відпочиває.
Як у нас все поділено
У містечку є свої куточки, кожен зі своїм характером:
- Історичний центр – тут старі будиночки, вузенькі вулички. Проходжуєш і думаєш, скільки ж людей тут жило до нас.
- Біля старого ринку – це взагалі святе місце! Століттями люди сюди приїжджали торгувати. І зараз тут завжди жваво.
- Житлові райони – розкидані навколо центру. Тут більшість людей і живе, затишно так.
Як у нас дістатися
Для маленького міста транспорт у нас непоганий:
- Маршрутки їздять по всьому місту – куди треба, туди доїдеш
- До сусідніх міст автобуси ходять регулярно
- Є залізнична станція – можна і до Києва доїхати, і до Полтави
Що у нас є для життя
Все найнеобхідніше у нас є! Школи працюють, дитсадки теж. Лікарня є, аптеки. Магазини – звичайно, куди ж без них. Ринок працює.
Найприємніше, що все поруч – пройшов п’ять хвилин, і ти вже на місці. Не те що у великих містах, де півдня їздиш.
На що подивитися
Може, ми і не Париж, але і у нас є що показати:
- Краєзнавчий музей – там наша історія зібрана. Цікаво дізнатися, як наші предки жили.
- Пам’ятник Шевченку – як же без Кобзаря! Стоїть собі у центрі, дивиться на наше життя.
- Меморіал воїнам – святе місце. Скільки наших хлопців не повернулося…
- Церкви старовинні – красиві такі, з історією. І віруючі ходять, і туристи іноді заглядають.
- А річка Сула – це взагалі окрема пісня! Влітку вся молодь на березі купається, рибалки сидять. Красота!
Де живемо
Забудова у нас спокійна – в основному приватні будиночки з садками. Багатоповерхівок небагато, та й ті невисокі.
Найголовніше – простору багато! Не як у мегаполісах, де один на одного сидиш. Тут і повітря чисте, і зелені вистачає, і тиші.
Наша Лохвиця
Ось така вона, наша Лохвиця. Може, й невелика, але рідна. Тут життя йде своїм чергом, без поспіху та нервів. Є своя історія, є красива природа, є люди, які один одного знають і поважають.
Хтось скаже – провінція. А ми кажемо – дім. Справжній український дім, де добре жити і де завжди рада вас бачити наша земля.
