Кожен полтавець знає, де “Автовокзал”. Скажеш це слово — і всі одразу розуміють, про що йдеться. Це не просто місце, звідки їздять автобуси. Це цілий район зі своїм характером, де завжди щось відбувається. Хтось біжить з валізою на останній автобус, хтось зустрічає рідних, а хтось просто живе поруч і звик до цієї постійної метушні.
Де це все знаходиться
Автовокзал “Полтава-1” стоїть на Великотирнівській, 7. Місце вибрали розумно — звідси можна поїхати куди завгодно. Міжміські автобуси, маршрутки до сусідніх сіл, навіть міжнародні рейси. А найкраще — працює цілодобово. Захотів о третій ночі втекти до бабусі в село? Без проблем, щось знайдеться.
Навколо вокзалу виросли будинки, магазини, вся ця міська мішанина. Тепер “Автовокзал” — це не просто будівля, а ціла частина Полтави зі своєю атмосферою.
Як усе починалося
Нинішній автовокзал побудували в 1986-му. До того був інший, але він уже не витримував — людей стало забагато. Проєктувала його архітекторка Валентина Богаченко. А район формувався поступово: спочатку з’явився вокзал, потім навколо почали відкриватися магазинчики, кафешки, аптеки. А вже потім люди почали тут селитися. Так звичайно і буває — де зручно, там і життя.
Школи та садочки
Прямо в районі автовокзалу шкіл небагато, але це не проблема. Звідси легко дістатися до школи №10 чи №28 — транспорт є постійно. Та й взагалі, Полтава невелика, тут усе поруч.
А ще наше місто студентське — університетів вистачає. Тож якщо дитина підросте і захоче вчитися далі, варіантів буде достатньо.
Медицина поруч
З лікуванням тут усе нормально. На Івана Мазепи працюють амбулаторії сімейної медицини — №4 та №5. Якщо щось серйозніше — поруч обласний протитуберкульозний диспансер. Аптек навколо теж достатньо. Словом, за здоров’я можна не переживати.
Де поїсти та розважитися
Район біля автовокзалу — не Михайлівська площа, розваг тут не так багато. Але щось є. Наприклад, школа східного танцю Bahira El Assel — якщо душа просить чогось екзотичного. За продуктами можна зайти в “МаркетОпт” — все необхідне знайдеться.
А якщо захочеться посидіти в кафе чи піти в кіно — до центру недалеко. Сів на тролейбус — і за півгодини вже на площі.
Транспорт — це святе
Тут транспорт — це взагалі окрема тема. Його стільки, що іноді не знаєш, на що сісти. Маршрутки №21, 22, 24, 26, 51, 53, 56, 57 — всі через автовокзал проїжджають. На будь-який кінець міста доїдеш без проблем.
Є ще тролейбуси — №5, 6, 7, 8, 15 та окремий №11. Їздить тихенько, не трясе, та й дешевше за маршрутку. Красота!
Зелені куточки
Великого парку прямо біля автовокзалу нема, але недалеко є гарні місця для прогулянок. Петровський парк — трохи ближче до центру, але пішки дійти можна. Парк Воїнів-афганців теж неподалік. Так що подихати свіжим повітрям є де.
Чому тут добре жити
“Автовокзал” — це справжня полтавська історія. Тут не красиво, як у центрі, але затишно по-своєму. Головна фішка — це зручність. Транспорт під боком, до центру близько, всі необхідні магазини поруч. Аптека, лікарня, продукти — все під рукою.
Район живе своїм ритмом. Вранці тут гамір — хто на роботу поспішає, хто в інше місто їде. Ввечері трохи спокійніше. А вночі знову пожвавлення — приїжджають останні автобуси.
Можливо, це не найпрестижніший район Полтави, але він справжній. Тут живуть звичайні люди, які цінують простоту та зручність. І це чудово — не кожному потрібні пафосні новобудови. Іноді найкраще — це коли все необхідне поруч, а до решти міста рукою подати.
