Знаєте, як буває — спочатку з’являється один великий об’єкт, а потом навколо нього починає жити ціле місто. Ось і в Полтаві так сталося з районом, який усі називають “Інститут зв’язку”. Назва прижилася сама собою, хоча на жодній офіційній мапі ви таких кордонів не знайдете. Але кожен полтавець прекрасно розуміє, про що йдеться, коли чує ці слова.
Де це взагалі знаходиться?
Район розкинувся в Київському районі Полтави, а головна точка — це Полтавський військовий інститут зв’язку на Зіньківській, 44. Навколо нього і живуть курсанти, викладачі, їхні родини. Межі району? А хто їх знає точно — просто всі розуміють, що коли кажуть “Інститут зв’язку”, мають на увазі ту частину міста.
Трохи з історії
Все почалося ще в 1968 році, коли в Полтаві відкрили військове училище зв’язку. Тоді воно навіть носило ім’я маршала Москаленка і було справді престижним місцем. Потім були різні реорганізації — то філія київського інституту, то знову самостійний заклад. А в 1999-му остаточно став Полтавським військовим інститутом зв’язку. От від нього і пішла назва всього мікрорайону.
Де навчатися?
Ну, головний виш зрозуміло який. Плюс там же працює військовий коледж для сержантського складу. А от зі звичайними школами та садочками все як завжди — є поряд дитсадок “Волошка”, є інші садочки типу “Веселки”. Зі школами трохи складніше — які саме “закріплені” за районом, точно не скажеш, але варіанти поряд є. Діти точно не залишаться без освіти.
А як з лікарнями?
Ну тут, чесно кажучи, не дуже багато. Великих поліклінік прямо в районі немає, але аптеки є — на Зіньківській та Соборності. Є зупинка тролейбуса “Дитяча поліклініка”, то мабуть, щось поблизу і знаходиться. Але за серйозними медичними послугами все ж таки доведеться їздити в інші частини міста.
Де посидіти і розслабитися?
Спеціально під маркою “Інститут зв’язку” кафе не відкривають, але в околицях знайти можна всяке — і просто перекусити, і святкування влаштувати. Правда, парків тут особливо немає, це більше житловий район з навчальними корпусами. Для прогулянок люди зазвичай йдуть по вулицях або в дворах.
Транспорт — це сила!
А ось тут район справді молодець! Транспорт ходить добре:
- Автобус №38 до ринку Станіславського — кожні 6 хвилин
- Маршрутка №47 до Садів-2 — особливо зручна вранці та ввечері
- Тролейбус №12 — проходить через пів міста, інтервал близько 18 хвилин
- Тролейбус №7 — до села Розсошенці
Навіть зупинка так і називається “Інститут зв’язку” — це показує, що район справді “на мапі”.
Важкі часи
Не можна не згадати жахливу подію — 3 вересня 2024 року росіяни вдарили по інституту балістичними ракетами. Пошкодили будівлі, були жертви і поранені. Постраждали не тільки сам виш, а й довкола будинки. Людей евакуювали, потім відновлювали все. Це нагадало, наскільки все може змінитися в один момент.
“Інститут зв’язку” — це такий собі затишний куточок Полтави, що виріс навколо військового вишу. Транспорт хороший, базові речі є, а за чимось особливим можна і поїздити по місту. Тихо, спокійно, без зайвого галасу. Живе собі своїм життям цей район, де навчання переплітається з повсякденними справами звичайних полтавців.
